Конспект уроку з української мови. 5 клас

                Тема уроку. Про що розповідає писанка? Чергування [е] - [о] після [ж], [ч], [ш], [дж].

            Мета. Навчальна – ознайомити з явищем чергування звуків [е] - [о] після шиплячих, формувати вміння обґрунтовувати таке чергування, правильно вимовляти й записувати слова, у яких воно відбувається;

            розвивальна – розвивати увагу пам’ять логічне мислення, творчу уяву учнів;

            виховна – виховувати повагу до звичаїв, традицій українського народу, збагачувати знання про мистецтво писанкарства та символіку писанки.

            Методи навчання. Бесіда, робота з текстом, робота біля дошки, спостереження за мовним матеріалом, творча робота, демонстрація та перегляд презентації, декламація віршів.

            Засоби навчання. Мультимедійна презентація, картка-розмальовка із зображенням писанки, кольорові олівці, роздатковий матеріал.

            Тип уроку. Комбінований урок.

            Дата проведення уроку. 17.02.2016 рік.

ХІД УРОКУ

Доки писанки пишуть,

 доки колядники ходять,

доти Віра Християнська буде в світі…

 Володимир Гнатюк

            І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

            Вступне слово вчителя.

            Добридень, дорогі учні та гості!

            Сьогодні ми з вами на уроці поговоримо про найунікальніший витвір української культури – українську писанку.

            З нею пов’язано чимало вірувань та легенд нашого народу. Вона має дуже давню історію. Писанка є оберегом українців.

            Тож сьогодні спробуємо з вами розгадати «Про що розповідає писанка?».

            ІІ. РОБОТА З ЕПІГРАФОМ.

            - Зверніть, будь ласка, увагу на епіграф нашого уроку.

            «Доки писанки пишуть,  доки колядники ходять, доти Віра Християнська буде в світі…», - ці слова належать Володимирові Гнатюку, українському етнографу, фольклористу, мовознавцю, літературознавцю, мистецтвознавцю, перекладачу та громадському діячеві кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

            І це дійсно правда, бо доки ми будемо пам’ятати, шанувати та продовжувати свої традиції, звичаї, доти нас знатимуть і поважатимуть у світі, доти ми з гордістю зможемо носити звання УКРАЇНЦЯ.

            ІІІ. АКТУЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

            Бесіда.

            - Що таке писанка? (Розписане орнаментом яйце.)

            - З яким християнським святом ми традиційно пов’язуємо писанку? (З Великоднем.)

            Робота з текстом.

            - Прочитайте текст.

            Українська писанка – один із найунікальніших витворів української культури. Назва походить від слова «писати» - «прикрашати орнаментом».

            У язичницькі часи писанка уособлювала весняне пробудження природи для продовження життя на землі. Яйце було емблемою Сонця, саме його своєю формою і кольором нагадував жовток. Писанки були пов’язані з комплексом весняних обрядів, що підтверджують археологічні знахідки. Писанка була амулетом, оберегом, з допомогою якого людина заворожувала та з’єднувала в собі добрі сили, злі ж відганяла.

            Християнські легенди пов’язують традицію розписування писанок із життям Христа і Богородиці.

            Писанки розписували різними кольорами, і кожен мав своє значення. Червоний уособлював життя, жовтий сонце, місяць, зорі, урожай; зелений – пробудження природи, синій – здоров’я, білий - пошану духів. (З газети)

Запитання і завдання.

            1. Про що цей текст? Сформулюйте його тему та основну думку.

            2. Що символізує яйце?

            3. Якими кольорами розписували яйця? Що означав кожен колір?

            4. Які ще легенди та повір’я, пов’язані з писанкою ви ще знаєте?

            (* Сьогодні у переважній місцевості України писанка втратила своє сакральне значення, перетворилася в звичайнісіньке ремесло. Що зараз тільки не малюється на писанках – від церков, Ісуса Христоса до малюнків і пейзажів включно. Стало вигідним малювати на видутому яйці, хоч це протиприродньо і колись розцінювалось як гріх перед Богом і людьми. Українці добре знали, а гуцули пам’ятають і досі, що подарувати комусь порожню (видуту) писанку означало: жінці – на безпліддя, господарю на злидні й порожнечу в господарстві, маленькій дитині – на припинення росту і розумового розвитку, хворій людині – на смерть.

            * «Писанки пишуть на знак того, що перед розп’яттям Ісуса Христоса мучили, то все його тіло «пописали», тобто побили нагайками». Але це не допомагало – народ міцно тримався своїх звичаїв. І на знак прославлення Христа продовжують розписувати писанки.

            * Писанки ніколи не варили і не вживали в їжу; ними ніколи не гралися у «битка» чи «котка», оскільки вони були позначені магічними знаками, пов’язаними з давніми віруваннями. Усвідомлення їх культового значення збереглося аж до XX ст. Відповідно й обрядовий статус писанки був значно вищим, ніж у крашанки. Варто тут нагадати, що в Україні існувало два види фарбованих яєць: крашанки і писанки.

            Крашанки — це варені яйця, зафарбовані в один колір: жовтий, червоний, зелений, синій, фіолетовий, чорний. їх вживали в їжу, коли розговлялися на Великдень, і використовували у великодніх забавах.

            Писанки — сирі яйця, з нанесеним на них символічним рисунком і зафарбовані в три-чотири кольори.)

            Перегляд мультимедійної презентації «Різновиди великодніх яєць».

            5. Зробіть синтаксичний розбір речення та охарактеризуйте його.

            У язичницькі часи писанка уособлювала весняне пробудження природи. (Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене.)

            6. Знайдіть в останньому абзаці слова, у яких після літер, що позначають шиплячі, пишуть букви е – о.

            Червоний, жовтий, пробудження.

            ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

            - На уроці ми дізнаємося про чергування [е] - [о] після [ж], [ч], [ш], [дж]; навчимося правильно писати, у яких відбувається таке чергування, пояснювати вибір написання. Набуваючи нових знань, відчуємо власну причетність до писанкарства.

            Перед кожним з вас – аркуш зі схематичним зображенням писанки. Після виконання певного завдання ви будете зафарбовувати на писанці одну зі смуг будь-яким кольором (свій вибір поясните в кінці уроку). У виборі кольору вам допоможуть пам’ятки «Символіка кольорів».

Символіка кольорів

 Червона барва символізує радість життя, жагучу любов, а частіше всього, як зазначає Одарка Онищук у книзі “Символіка української писанки”, для молодих – надію на одруження.

 Жовтий колір – то сонце і зорі, місяць і урожай, приріст покоління. Він випромінює тепло і радість…Завжди жовтого кольору пшеничні колоски, зоря, коники та олені – все те що несе тепло і радість.

 Зелена фарба символізує весну, воскресіння природи.

 Блакитний колір символізує воду і повітря, а також здоров’я.

 Чорний не завжди є символом нещастя, скоріше наголошує на суворій правді життя. Чорний з білим означає пошану до померлих.

            - Тож можете вже зафарбувати дві смужки.

            V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

            Спостереження за мовним матеріалом.

            Робота біля дошки.

            - До поданих слів доберіть спільнокореневі так, щоб звук [е] чергувався зі звуком [о].

         Чернетка - чорний, вечеря - вечори, четвертий - чотири, шостий - шести, женити - жонатий, чотири - четверо, жонатий - женитися, пшоно - пшениця.

            * Виконавши завдання учні зафарбовують смужку.

            Робота зі схемою та теоретичним матеріалом.

            В українській мові після шиплячих звуків у коренях слів вживаються звуки [е] (честь, пшениця, джерело) та [о] (жолудь, шовк, чоло).

             Звук [о] після шиплячих уживається перед твердими приголосними (шовк, чорт), перед складом із голосними [о], [у] (щока, звечора, чоловік, жолудь), а також перед складом із звуком [и].

            Звук [е] зберігся після шиплячих в українській мові перед м’якими приголосними (вечеря, печеня), перед складом із голосним [е] (шелест, шестеро, через), перед складом із голосними [и], перед складом з іншими голосними в окремих словах за традицією (черга, щезати, черговий, червоний).

            Серед слів, у яких після шиплячих у коренях слів наявні [е], [о], можна виділити три групи:

            1) слова, які постійно вживаються з [е]: честь, чемний, через, очерет, шелест, джерело;

            2) слова, які постійно вживаються з [о]: чобіт, чоловік, чого, чому, шовк, шовковий, жовтіти;

            3) слова, в яких відбувається чергування [е] — [о] після шиплячих, зумовлене наступним приголосним ( і голосним наступного складу), отже, вони вживаються і з [е], і з [о]: шестеро — шостий, четвертий — чотири, вечеря — звечора, женити — жонатий.

            * Виконавши завдання учні зафарбовують смужку.

            VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

            Мовна шарада.

            - Відгадати слова, пояснити чергування.

Перша частина слова	Друга частина слова	Третя частина слова	Що означає слово	Відгадка
Основа слова чорний	Суфікс іменника кислиця	Займенник Я	Ягода, що росте в лісі	чорниця
Друга літера алфавіту	Перший звук у слові джунглі	Слово смола без перших двох букв	Комаха, що збирає мед	бджола
Назва букви, якою передається звук [ж]	Останній звук у слові мир	Останні два склади слова людина	Довга палиця	жердина
Перший склад слова жоржина	Записати словами числівник 100	Останній склад слова близькість	Негативна риса характеру (протилежна до доброти)	жорстокість
Перший склад слова Чернігів	Заперечення	Три останні букви слова вівці	Назва буковинського міста	Чернівці

            * Виконавши завдання учні зафарбовують смужку.

            Робота біля дошки.

            - До записаних на дошці слів дібрати синоніми, у коренях яких чергують після шиплячих [е] - [о]. З одним з них складіть речення про писанкарство.

            Лоб (чоло), зникати (щезати), тліти (жевріти), скупий (ненажерливий), вихований (чемний), безжалісний (жорстокий), квартет (четверо), правдивий (чесний).

            Лише чесна людина може у писанку вкласти добру енергетику.

            * Виконавши завдання учні зафарбовують смужку.

            VІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

            Учні демонструють свої розмальовки, пояснюючи вибір кольору.

            Поетична хвилинка.         

ПИСАНКА Гарна писанка у мене, Мабуть, кращої й нема. Мама тільки помагала, Малювала ж я сама. Змалювала дрібно квіти, Вісім хрестиків малих, І дрібнюсінько ялинку И поясочок поміж них. Хоч не зразу змалювала, Зіпсувала п'ять яєць, — Та як шосте закінчила, Тато мовив: „Молодець!" Я ту писанку для себе, Для зразочка залишу, А для мами і для тата Дві ще кращі напишу.                                       К. Перелісна

ПИСАНКА Я з-за столу не вставав На яєчку малював              Роду нашого святиню —     Українську берегиню. Гарна писанка у мене,          Бо вона для тебе, нене!                                        А. Крат

            Рефлексія.

            - Завершіть речення:

            «Сьогодні я на уроці дізнався…» 

            «Найбільше мені запам’яталося…»

            VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

            1. Вивчити правило «Чергування [е] - [о] після [ж], [ч], [ш], [дж]».

            2. Доберіть до поданих слів такі синоніми й антоніми, в корені яких були б наявні шиплячі звуки з  [е] - [о] після них; з’ясувати їх уживання.

            Лоб, безжалісний, зникати, правдивий, тліти, вихований, сімейний, наречений, квартет, елегантний, скупий, добрий, підлий, білий. (На 6 балів.)

            3. Написати міні-твір «Моя писанка». (На 12 балів.)

            Скласти опис зображеної на аркуші писанки, використовуючи слова з вивченою орфограмою.

            4. Повторити синтаксичний розбір складного речення.

            Заключне слово вчителя.

            Сьогодні ми з вами, опрацьовуючи новий теоретичний матеріал, познайомилися з писанкою, її історією та культурною цінністю, долучилися до писанкарства.

            Писанка, як вишиванка, є візитною карткою українців у світі. А ще, повертаючись до епіграфу нашого уроку, пригадалися слова старих людей, котрі про цінність писанки говорять так: «Як в народі перестануть писати писанки і «гріти Діда»…, тоді і кінець світу настане».

            Урок закінчується переглядом та прослуховуванням відеозапису пісні «Писанки».